• 05:28
    Микола Дербак: «Ставимо собі за мету сприяти сталому і гармонійному розвитку нашого регіону»

    Микола Дербак: «Ставимо собі за мету сприяти сталому і гармонійному розвитку нашого регіону»

    З-поміж 47 діючих у нашій країні національних парків помітне місце посідає НПП "Синевир”, який вже 23 роки проводить свою природоохоронну діяльність. Створений у 1989 році, парк став однією із перших на той час подібних установ на теренах України. Роки становлення були непростими, адже одразу після створення парку, його спіткали страшні вітровали, що знищили смерекові ліси на площі дві тисячі гектарів. Оговтавшись від стихійного лиха, установа дедалі частіше заявляла про себе як про природно-заповідний об’єкт національного значення. Активізувалась не лише природоохоронна, але й науково-дослідна, рекреаційна, еколого-освітня робота. Про те, які здобутки НПП "Синевир” має сьогодні — розпитуємо директора установи Миколу Юрійовича ДЕРБАКА.

    — Про НПП "Синевир” останніми роками заговорила вся Україна, адже тут впроваджуються цікаві природоохоронні проекти, серед яких і реабілітаційний центр бурих ведмедів. Як почувають себе ведмеді у Синевирі?

    — Територія нашого національного парку є природним середовищем проживання бурого ведмедя. У наших лісах водяться ці тварини, отже, їм тут добре. Враховуючи те, що НПП "Синевир” за ландшафтними і кліматичними характеристиками відповідає тим умовам, в яких живуть бурі ведмеді у дикій природі, й було вирішено побудувати цей реабілітаційний центр саме у нас. Для цього виділено 12 га лісової площі. Минулого року територію центру обгороджено, встановлено електропастух і вже зараз тут проходить реабілітацію 6 ведмедів, які були привезені з різних регіонів України. Досі ці тварини утримувалися в неволі і у поганих умовах: часто голодували, не мали просторої території. Одне слово, звірі страждали. Зараз вони радіють життю. У цьому щораз переконуюся, коли спостерігаю за їхньою поведінкою, іграми, а особливо, купальними процедурами у басейні.

    — Ви розпочали роботу з відтворення рідкісного виду риб — лосося дунайського, утримуєте форелеве господарство. Які здобутки парк має у цій справі?

    — У форелевому господарстві ми розводимо форель озірну уже не перший рік, тож маємо у цій справі певний досвід. Крім того, інкубуємо ікру форелі струмкової, харіуса, а тепер ще й лосося дунайського (головатиці). Колись цей рідкісний вид жив у нашій Тереблі, куди піднімався з Дунаю через Тису для нересту. Після того, як було споруджено водосховище Теребле-Ріцької ГЕС, цієї риби у наших річках майже не залишилося. Ми вирішили відновити лосося дунайського в НПП "Синевир”. Це стало можливим завдяки співпраці з польським клубом "Головатка”, який займається розведенням даного виду. З ікри інкубованої вже зараз маємо однорічок головатиці. В перспективі вони будуть випущені в Тереблю і сподіваємось, що це стане початком відновлення популяції лосося дунайського у річках нашого національного парку.

    — Більшу частину НПП "Синевир” займають ліси, тож, напевно, виникають лісопорушення чи інші порушення природоохоронного законодавства. Як з ними боретеся?

    — На території НПП "Синевир” розміщено 5 великих населених пунктів, у яких проживає близько 20 тис. населення. Звичайно, є самовільні рубки лісу, які виявляємо, або намагаємось запобігти таким випадкам. Але останнім часом тенденція до самовільних рубок зменшилася. Частково потреби дров для населення та організацій забезпечує парк, а також інші суміжні лісогосподарські підприємства.

    Крім лісопорушень, актуальною є проблема з побутовими відходами, забрудненням території. На винуватців працівниками служби державної охорони складаються протоколи про адмінпорушення, які потім направляються у відповідні органи.

    — Відтворення лісів — актуальне питання сьогодення. Що в цьому напрямку робить НПП "Синевир”?

    — Дійсно, важливо не лише оберігати, але й відновлювати ліси, що для НПП "Синевир” є справою Роз’яснюємо пільги на якість посадки. Важливо, щоб дерева прижилися, виросли і стали справжнім лісом.

    — На території парку є праліси. Чим вони цінні?

    — Згідно із визначенням Всесвітнього фонду дикої природи і Союзу охорони природи до пралісу або первинного лісу відноситься такий ліс, який не зазнав жодних змін під впливом людини. На території природно-заповідного фонду НПП "Синевир” площа незайманих лісів складає 11700 га або 36,6 проц. від вкритої лісом площі, із них приближені до пралісів — 7262 га (22,7 проц.), у тому числі букових 3463 га (10,8 проц.), ялиново-ялицевих 3799 га (11,9проц.).

    Сьогодні над остаточним вивченням незайманих природних екосистем парку працюють науковці з Інституту ботаніки ім. Г. Холодного та наші наукові співробітники. Сподіваємось, що більшу частину вказаних лісових природних екосистем буде визнано пралісами з наданням їм відповідного статусу.

    Цінність пралісових екосистем надзвичайно велика з наукової точки зору, адже саме там зберігається цінна інформація про історично-географічний розвиток лісової рослинності (ендеміків, реліктів). Праліси — це своєрідна лабораторія під відкритим небом. Там можна вивчати закономірності перебігу природних процесів розвитку деревостанів, їх динаміку та структурні особливості тощо.

    Праліси також служать надзвичайним екологічним мірилом для оцінки впливу різних факторів на ліси, а також для дослідження змін довкілля і клімату.

    — У НПП "Синевир” приїжджає чимало туристів. Що робиться у напрямку рекреації?

    — Територія парку надзвичайно приваблива для туристів. Синевирське озеро, Дике озеро, гори, ліси, річки, водоспади, реабілітаційний центр бурих ведмедів, об’єкти історико-культурної спадщини, самобутні традиції і звичаї регіону — усе це цікавить мандрівників не лише з різних куточків України, але й із закордону. Однак, для успішного розвитку рекреації покладатися лише на наявність цікавих місць не достатньо. Потрібні ще й належні умови для відпочинку. Ми це добре розуміємо. Для туристів відремонтували мотелі "Остріки”, "Бункер”, "Синевирська Поляна”, три будиночки рекреаційного містечка "Рабачинка”. У цих закладах створено хороші умови для комфортного відпочинку, відповідно до сучасних запитів туристичної індустрії. Ця робота триває й надалі. Реконструюватимемо цього року інші об’єкти, де будуть створені належні умови для відпочинку туристів.

    Минулого року було прокладено асфальтне покриття до Синевирського озера. Для тих мандрівників, котрі бажають піднятися до "Морського ока” не на автомобілі, а пішки, відчути та сповна насолодитись красою Карпат, прокладено екологічну стежку через ліс. Загалом на території НПП "Синевир” діють 3 екологічні стежки та понад 10 туристичних і науково-пізнавальних маршрутів, якими охоче користуються мандрівники.

    По всій території НПП "Синевир” у 2011 та у першій половині 2012 року встановлено понад сотню альтанок, де відпочиваючі можуть зупинитися для відпочинку. Такі малі архітектурні форми споруджуються й зараз у різних урочищах.

    Дбаємо й про благоустрій території, щоб наш край був привабливим.

    — Як намагаєтесь працювати з громадськістю і місцевим населенням, адже це важливий аспект роботи природно-заповідної установи?

    — Ми завжди відкриті до співпраці з місцевим населенням і громадськістю. Чудово розуміємо горян, адже нелегко живеться у цьому регіоні. Намагаємось йти назустріч людям у вирішенні тих чи інших питань. Наприклад, десь потрібно побудувати місток через річку, прорити дорогу, виписати дрова для опалення житлових будинків, адже газу в цьому регіоні немає. Хоча сподіваємось, що у Колочаві незабаром він таки з’явиться. Це було б не лише на користь жителів цього села, але й позитивно позначилось би на екології регіону, зменшиться потреба у паливних дровах.

    — За останні роки НПП "Синевир” заявив про себе як установа, що активно займається еколого-освітньою роботою в регіоні. Чим це зумовлено?

    — До пріоритетних видів діяльності будь-якого національного парку входить ведення еколого-освітньої діяльності, а також сприяння історико-культурній роботі. Дійсно, НПП "Синевир” зумів стати у регіоні Тереблянської долини Міжгірщини центром ведення еколого-освітньої діяльності. Особливий акцент ставиться на виховання молоді, адже саме вона — наше майбутнє. Працівники парку організовують різні семінари, акції, екологічні уроки, лекції, бесіди, конкурси, екскурсії, експедиції — усі ці форми роботи мають за мету формувати екологічно виважене ставлення учнів до природи. Молодь повинна зростати з природоохоронним світоглядом, а такою вона може стати лише завдяки освіченості. Школярі люблять природу. Більше того, вони намагаються самі робити корисні справи для охорони і збереження довкілля: садять дерева, виготовляють годівниці для птахів і підгодовують їх, дбають про чистоту джерел тощо. Напевно, можна сказати, що ці діти стануть гідними громадянами своєї країни. У цьому переконався, зокрема, під час обласної учнівської конференції "Роль природно-заповідних територій у житті суспільства”, яку ми недавно провели на базі НПП "Синевир” спільно з відділом освіти РДА. Крім того, активно працюємо зі студентами. Їх з різних вузів України до нас приїжджає дуже багато. Активно працюємо зі студентами і науковцями Ужгородського національного університету. Особливого імпульсу набула співпраця з Національним педагогічним університетом імені М. Драгоманова. Сотні студентів з цього вузу уже пройшли навчально-польову практику на базі в урочищі Квасовець, що на околиці Колочави.

    Еколого-освітня робота проводиться й серед місцевого населення і туристів. Своєрідною базою ведення такої роботи є візит-центр. Ми також видаємо газету "Синій Вир”, різноманітні брошури, буклети, листівки і книги, поширюємо інформацію на екологічну тематику у пресі, на власному сайті, у соціальній мережі Фейсбук та інших інтернет-ресурсах. Усе це повинно сприяти обізнаності людей з природно-заповідною справою і закликати кожного до благородної місії — берегти довкілля.

    — Які завдання в діяльності НПП "Синевир” вважаєте першочерговими на перспективу?

    — У нас багато конкретних планів, однак першочерговим є природоохоронна діяльність, яка є щоденною турботою співробітників установи. Поряд з цим, приділятимемо особливу увагу науково-дослідній діяльності, адже багатство біологічного і ландшафтного різноманіття НПП "Синевир” — це велике поле для роботи науковців. Значні плани маємо й на розвиток рекреації. Про них я вже розповідав.

    Ми ставимо собі за мету сприяти сталому і гармонійному розвитку нашого регіону, що є спільним інтересом для природоохоронців і місцевого населення.

    — Дякуємо за змістовну розмову.

    In My World
     Дата: 11.07.2012 | Переглядів: 671 | Добавив: АДМІН | Теги: Микола Дербак | Рейтинг: 5.0/4
    Всьго коментарів: 0
    Имя *:
    Email:
    Усі смайли
    Код *:
      * 23.02.2013 Національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова розбудовує базу дл...  *  07.11.2012 ФДМУ продає Колочавський завод технологічного обладнання *  05.11.2012 Мешканець закарпатської Колочави утримує 2 тисячі голубів і папуг * «Колочавський завод технологічного обладнання» повторно виставили на аукціон 14.12.2012,13:16 * Під час гасіння пожежі вогнеборці врятували власника будинку та його дружину 19.01.2013,13:08 * В Колочаві горів будинок 08.11.2012,13:02 * Колочава взяла участь у міжнародній туристичній виставці 02.04.2012,12:49