12:06 Музей «Старе село» в Колочаві поповнили кочія Егана і автобус Карпатської України | |
Кожного року до Дня незалежності України перший на Закарпатті сільський музей архітектури та побуту «Старе село» у Колочаві, що на Міжгірщині, незмінно поповнюється новими експонатами.
24 серпня, у 20-ту річницю Незалежності, у скансені постали автобус-музей, що розповідає про Карпатську Україну, та бричка угорського емісара Едмунда Егана.. Як розповів музейний батько, народний депутат України Станіслав Аржевітін, 16 березня 1939 року під час окупації краю угорськими військами в м. Хуст розпочалася евакуація державних установ Карпатської України через Румунію до Праги. Цього ж дня до Колочави прибуло 5 автобусів з відступаючими січовиками, що рухалися у бік румунського кордону. Гірське село стало їх останньою зупинкою. Оскільки далі дороги вже не було, прибулі залишили транспорт і пішли пішки. В автобусі представлено 9 експозиції, які розповідають про трагічні сторінки української держави 1939 р. – Карпатської України. Тут можна довідатися про її законодавчий орган Карпатський Сейм, легендарного Президента Августина Волошина, колочавських січовиків, місце бойових дій Красне поле, ознайомитися з життям літописця Карпатської України, закарпатського поета Василя Гренджі-Донського. Окремо подано і про сучасні відлуння тогочасних подій. Бричка (кучія) угорського емісара Едмунда Егана невипадково з’явилася у музеї. Відомий фахівець з економіки сільського господарства Угорщини ірландського походження займався з’ясуванням причини тяжкого економічного становища верховинців. Саме для вирішення проблем гірських районів нашого краю 15 лютого 1897 року уряд Угорщини створив експозитуру в Мукачеві на чолі з Едмундом Еганом. За 2 роки він обійшов більшість сіл краю, усі полонини, зустрічався із селянами, священиками, учителями, чиновниками. У підсумку він підготував для уряду доповідь "Економічне становище руських селян в Угорщині”, де дав об’єктивний опис злиденного становища селян та конкретні пропозиції щодо вирішення їхніх проблем. Його діяльність викликала невдоволення лихварів і корчмарів, і у 1901 р. Еган був смертельно поранений пострілом з пістолета. Але його добрі справи живуть у пам’яті верховинців. Оксана Чужа
Теги:
| |
|
Всьго коментарів: 0 | |