У горах Закарпаття в 30 км від озера Синевир є мальовниче село Колочава.

Цей населений пункт є найдовшим селом в Україні, протяжність якого складає понад 40 кілометрів.

У Колочаві є все, а раптом чогось немає — це знайдуть і доставлять. При цьому тут не знайдете нічних клубів, пафосних ресторанів тощо.

Дорога, як пише Лала Тарапакіна, до Колочави нормальна, а місцями навіть чудова.

Проживання в Колочаві. Місцевий преміум-готель "Ажіо" на 30 місць. Затишно, цивілізовано, сауна в готелі, зручності в номері, а тутешня кухарка зайняла перше місце на фестивалі місцевої національної страви - кнедликів. Тому, вимагайте у пані Лялі кнедлики і смачний суп із білих грибів.

Вартість номера для сім'ї з трьох осіб — 250 гривень.

Є й альтернатива — садиба Миколи Марковича: дерев'яний будиночок з лазнею на сім місць (60 грн. за місце).

"Ніч у музеї" в Колибі Лісоруба - 20 грн.

Із харчуванням у Колочаві проблем немає. Тут готують смачно, недорого, а порції величезні. Наприклад, тарілка з сімома сирниками з домашньою сметанкою — 20 гривень. Велика чашка чаю — вісім гривень.

  Поїсти можна і в кафе. Але краще і правильніше за все харчуватися там, де ви живете — місцеві жителі готують чудову домашню їжу з національним колоритом.

  Крім того, у Колочаві багато розваг.

  По-перше, у самому селі є музей під відкритим небом "Старе село". Тут представлена справжня церковно-приходська школа, майстерня лабутенів середини минулого століття і справжнісінька вузькоколійка, яку зберегли селяни ще з 1959 року, коли її використовували для перевезення лісу. Зараз на ній катають туристів.

  Крім того, там є спецнамет, де можна зупинитися на ночівлю всього за 20 гривень зі зручностями. Екскурсовод-адміністратор "Старого села" Василь Дербак розповідає так, що можна заслухатися. Він знає про Колочаву все.

  2. Музей "Стара школа" — радянські шкільні роки в усіх подробицях, аж до інформаційних табличок.

  3. "Любов і папуги" Василя Макара: єдина в Україні приватна птахоферма із понад 2000 порід папуг і голубів. А ще Василь Макар знає пташину мову і розуміє, про що вони говорять одне з одним і з вами.

   4. Бджолина лікарня і Чарівна Пасіка. Лікування бджолами відбувається у маленькому дерев'яному будиночку, де встановлена лежанка, під якою гудять 300 тисяч бджіл. Це надає позитивні емоції, а суглоби починають краще працювати.

Послуга коштує 50 гривень за годину.

  5. І головне враження від подорожі — сходження на Стримбу. Тут можна зробити панорамні фото неймовірної краси найвищої точки з позначкою "Стримба. 1719 м" біля хреста.

  На окрему розповідь заслуговує школа вівчарства, яка знаходиться високо в горах.

  Вівчарі живуть усе літо ― пасуть овець і кіз з усього села, доять їх і роблять сир. Робота у хлопців каторжна, але почесна, та ще й передається з покоління в покоління. Їх троє: "старшук" і два його помічники. Режим дня приблизно такий: випас худоби, вранішнє, денне і вечірнє доїння (чітко по годинах: 05:00-12:00-17:00), виготовлення сиру та бринзи, відлякування вовків та ведмедів від отари. Біля намету завжди горить вогонь – як традиція справжніх вівчарів, тому що ватра ніколи не повинна згаснути.

  Слід зазначити, що заробіток невеликий - 100-130 гривень з однієї рогатої голови в сезон. В отарі зараз близько 200 голів.

  У Колочаві також є форелева ферма, чани з мінеральною живою водою, заповідник з ведмедями, озеро Синевир  і ще 101 розвага.

  Колочава однаково підходить усім: свіжопознайомленим романтикам, сімейним парам зі стажем і дітьми, компанії друзів і навіть одинакам у пошуках істини.

Тут дуже чисто. У Колочаву варто приїхати хоча б раз.