До написання даного інтерв’ю спонукали чутки про начебто непотрібного для районних чиновників спеціалізованого центру для престарілих одиноких людей у гірському населеному пункті Колочава. Ознайомившись з деякими публікаціями з цього приводу та умовами проживання людей у терцентрі, прикро від того, що окремі політики, захищаючи власні інтереси, маніпулюють знедоленими людьми.

А щоб не бути голослівними, розібратися в ситуації, що склалася навколо будинку престарілих у Колочаві, ми залучили до розмови спеціалістів відповідних контролюючих органів, керівників, які й допоможуть зрозуміти причини тимчасового закриття терцентру на Міжгірщині.

Андрій Попович — начальник Міжгірського райвідділу Держтехногенбезпеки.

— Згідно із наказом управління Держтехногенбезпеки в Закарпатській області щороку ми проводимо планові перевірки об’єктів та суб’єктів господарювання, які належать до високого ступеня ризику.

Серед таких є і територіальний центр для престарілих одиноких людей у Колочаві. З року в рік за наслідками перевірки виявляються порушення правил пожежної безпеки, що в кінцевому рахунку може призвести до виникнення пожежі на об’єкті. Звичайно, керівнику регулярно вручаємо приписи на усунення недоліків, де вказуємо терміни їх ліквідації. Однак повної ліквідації порушень правил пожежної безпеки на об’єкті немає. А це вже є підставою для закриття даної установи. Тим паче, що в минулому році на Рівненщині згорів один з будинків для престарілих, де постраждали люди. Допустити цього ми не маємо права.

Віталій Попович — в.о. головного санітарного лікаря району.

— Служба райсанепідемстанції за перевірки будинку престарілих у Колочаві зі свого боку виявила окремі порушення, серед яких є й таке, що лише за умови його позитивного вирішення дає право на існування терцентру в подальшому. Основне порушення — невідповідність житлової площі на одного проживаючого, на якого згідно з нормою відводиться сім квадратних метрів. Я вважаю, що вийти з даної ситуації можна лише шляхом розширення площі або зменшенням кількості пацієнтів.

Чи є можливість, а можливо навіть доцільність у виправленні вищезгаданих недоліків, аби дана соціальна установа працювала в майбутньому — про це ми запитали в директора територіального центру обслуговування одиноких та престарілих Тетяни Рябець.

— Вважаю, що в даному випадку треба говорити перш за все про доцільність зберігання даної установи. Аби зрозуміти ситуацію, хочу навести деякі цифри, які, на мою думку, допоможуть з’ясувати причини закриття стаціонарного відділення в Колочаві. До лютого минулого року в районі діяли два стаціонарні відділення постійного проживання одиноких непрацездатних громадян та інвалідів — у Торуні та Колочаві. У зв’язку з оптимізацією мережі Торунське відділення ліквідували, а його мешканців перевели у Колочавське, розраховане на 20 ліжкомісць. Вже тривалий час тут проживають 9 осіб з числа одиноких, догляд за якими ведуть 15 штатних працівників. Загалом витрати на утримання цього відділення в рік сягають аж за 700 тис. грн. Ось вам і доцільність утримання установи. І що характерно, на сьогоднішній день до нас не поступило жодної заяви про взяття на облік осіб, які б потребували влаштування в стаціонарне відділення. Крім того, до нас є претензії з боку контролюючих служб — райсанепідемстанції та пожежників про порушення нами санітарних та протипожежних норм. Щоб їх усунути, потрібні кошти. Адміністрація Міжгірського територіального центру впродовж шести років неодноразово зверталася із запитами до фінансового управління про виділення коштів на ремонт установи, які направлялися в область про їх виділення на ліквідацію порушень. Але, як бачимо, нас не підтримали, очевидно, із-за того, що вкладати кошти у непристосоване приміщення справді недоцільно. І лише з приходом нової влади головою райдержадміністрації Василем Щуром вирішено питання територіального центру для престарілих людей на Міжгірщині. А поки що, на мою думку, нашим підопічним набагато краще буде тимчасово пожити у Виноградівському спеціалізованому геріатричному пансіонаті, де для їх перебування створені всі належні умови. Та й самі вони не проти переселення, бо вже добровільно написали заяви на переїзд. А працівникам Колочавського стаціонарного відділення за їх згодою буде запропонована робота соціальних працівників з обслуговування одиноких непрацездатних громадян та інвалідів на території району.

Ситуацію, що склалася навколо терцентру в Колочаві, долю людей, які на сьогоднішній день перебувають під опікою держави, ми попросили прокоментувати голову райдержадміністрації Василя Щура.

— Я розумію, чому саме зараз виникла актуальність даної проблеми і які причини спонукають окремих горе-політиків, які, до речі, не є компетентними у її вирішенні, висвітлювати однобоко на шпальтах деяких засобів масової інформації доцільність існування будинку престарілих в Колочаві. Я не випадково сказав "існування”, бо, повірте, знедолені одинокі люди тут не живуть, а існують. А щоб зрозуміло для нашого читача, я наведу аргументовані достовірні факти.

Донедавна на території району діяли два терцентри (Торун, Колочава), де проживали 15 чоловік. Як уже підмітила директор територіального центру, на рік на кожен з них йшло близько 700 тис. грн., а це майже півтора мільйона гривень разом. З цього виходить, що на одного підопічного впродовж року витрачається 100 тис. грн., а на місяць — 8,5 тис. грн.

Гадаю, що це вражаючі цифри. Напрошується питання: "Кого ми обманюємо — самі себе чи тих, хто перебуває на утриманні будинку престарілих?” Після обстежень та заключних висновків відповідних служб, особисто ознайомившись з умовами проживання людей на місці, я зініціював проектування нового сучасного територіального центру для одиноких престарілих людей та інвалідів у мальовничому куточку Верховини — с. Ізки. Поруч — річка, сад, чисте гірське повітря, одне слово, сама природа налаштовує на приємні емоції. Ну, звичайно, і сам об’єкт буде зроблений із вимогами часу.

На сьогоднішній день вже виготовлено проектно-кошторисну документацію. За підтримки губернатора краю Олександра Ледиди бюджетною комісією ОДА передбачено 300 тис. грн. на роботи по реконструкції вже в цьому році та проведення тендерних процедур. Звичайно, нас хвилює й те, що із закриттям даного об’єкта люди залишаться без роботи. Але, згодьтеся, ми не маємо морального права жертвувати життям знедолених одиноких людей, витрачаючи кошти на утримання 15 штатних працівників. Як не бояться Бога окремі політики, маніпулюючи людьми, які не здатні постояти за себе, перебувають на утриманні держави і в той же час живуть у жахливих умовах.

Директор терцентру сказала, що на сьогоднішній день немає бажаючих влаштуватися на проживання у відділенні. Я мушу спростувати її слова. Як до керівника району до мене часто приходять одинокі люди, які потребують житла. Від запропонованого варіанту поселитися в Колочавське стаціонарне відділення вони справді відмовляються. І причина одна — тут відсутні належні умови проживання. Я впевнений, коли ми зробимо територіальний центр сучасного типу, з нормальним забезпеченням та умовами перебування в ньому людей, і число бажаючих поселитися в ньому обов’язково збільшиться.

І на завершення хочу сказати, що переконаний у тому, що прийняв правильне рішення. А, зрештою, час покаже, хто як працює і для кого. Гадаю, що вислів "престарілих і немічних виганяють з Колочави” є несумісним з нашими діями.